Незалежна і Єдина

Що то, діти за країна –

Неба синього блакить,

На ланах у серпні жито

Стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні

Клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії,

Негаразди всіх стихій?

Люди мудрі, працьовиті

У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають

І свого не віддадуть.

У якій іще країні

Так земля родить охоча?

Наче пісня солов’їна –

Мова ніжна і співоча?

Гори є і полонини,

Є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна

Невимовної краси!

Гордо, голосно, дитино,

Ти назви ім’я країни,

У якій, хвалити Бога,

Народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином

І, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу,

Розбудовувать державу.

Отже, зветься ця країна,

Незалежна і єдина –

Наша ненька – Україна!

Свято Івана Купала

Свято Івана Купала — одне з найвидатніших дохрис­тиянських свят. Ще кілька десятиліть тому воно було досить популярним на території України. І сьогодні в сільській місцевості можна віднайти певні залишки дав­нього свята.

Власне свято Івана Купала пов’язане з поклонінням божествам природи, культ яких був досить розповсюдже­ним у дохристиянські часи. Про давність цього свята го­ворять обряди та дійства, пов’язані з ним: вогнища, через які стрибали юнаки і дівчата, колеса, які підпалювали і скочували з річкових та озерних схилів тощо. Дуже кра­сивий купальський обряд зберігся до сьогодні: дівчата сплітали вінки з квітів і пускали їх по воді. За “поведінкою” вінків можна було дізнатися про подальшу долю, очікуваний шлюб. Вінки пускали по воді, супроводжуючи це дійство обрядовими піснями.

Зі святом Івана Купала пов’язано чимало народних вірувань. Одне з них — цвіт папороті. За давніми легендами, папороть цвіте один раз на рік — у купальську ніч. Той, хто зуміє зірвати вогненну квітку папороті, отримає можливість з легкістю знаходити багатющі клади, захо­вані в надрах землі. Та не так просто зірвати цвіт папороті: всілякі жахи супроводжують шукача, і не дай Боже йому озирнутися… Насправді папороть не цвіте ні в ку­пальську ніч, ані в будь-яку іншу. Та від того не стає мен­шим захват тих, хто шукає чарівну квітку.

Зачарована красою рідної природи людина і сьогодні пам’ятає про свято Івана Купала. На жаль, тепер рідко влаштовують купальське свято в повному обсязі, обмежуючись лише деякими його елементами. А яке б виховне і просвітницьке значення могло б воно мати! Це не тільки етнографія, а й історія, мистецтво, релігія — і все поєднане в одному святі.

,,Юність,,  зустрічає вихованців!

Весело та швидко минув навчальний рік. Скінчились уроки, здані до бібліотеки підручники. Але цікавинки не закінчуються! Для учнів розпочинається радісна та довгоочікувана пора - свої двері відчиняє пришкільний табір відпочинку з денним перебуванням ,,Юність,,.

 3 веселими посмішками 29 травня, в день відкриття табору, завітали його вихованці - 94 хлопчиків та дівчаток.  На них очікує багато захоплюючих конкурсів, повчальних виховних заходів та веселощів. Бажаємо вихованцям гарно відпочити та  набратись сил!

Олександрійщина святкує День Європи

      Наша країна крок за кроком рухається до Євросоюзу. Саме молодь України зробить той останній крок. 13 травня команда учнів Олександрівської ЗШ І-ІІІ ст. завітали на районне свято – фестиваль «Олександрійщина святкує День Європи» . Представники нашої школи  представляли чудову країну! Країну, де буде цікаво усім: дорослим і  дітям. Представляли - Італію. Учні підготували розповідь про країну та продемонстрували присутнім смачні страви  італійської кухні, пригостивши їх кавою та пастою.

Пам'ять священна

Ми свято шануємо пам'ять усіх,

Хто власним життям нашу юність зберіг,

Хто впав за свободу у грізну годину,

За землю священну, за Україну!

Війна...  Це страшне слово принесло нещастя мільйонам людей. Вибухи, постріли, поранення, втрати… Все далі відходять грізні роки. Але не згасає пам'ять про тих, хто приніс на вівтар Великої Перемоги своє життя, хто поліг у боях заради щастя інших. 9 травня – учні Олександрівської школи, в пам'ять про померлих та з повагою перед  живими,   стали учасниками мітингу. Вихованці розповідали вірші, покладали квіти та дякували визволителям за подаровану їм перемогу.